про Граб - родича берези

Граб звичайний або європейський (Carpinus betulus) сімейства березових значно поліпшив свій статус, так би мовити набив собі ціну. З дров’яного Карпа Березовича він перетворився у помітного ділового супутника і партнера твердолистяної еліти. Його запрошують до таких престижних галузей промисловості, як машинобудування, суднобудування, в яких він достойно заміщає дефіцитний дуб. Граб не зганьбив свій рід, в якому налічується близько 50 видів, що сягають своїм корінням в третинний період і займають площу 5,6 млн км2 (майже пів-Європи). Росте граб, окрім Європи, в Східній та Середній Азії, Північній Америці, Мексиці, Китаї, Японії. Вік досить тривалий – 100–150 років (іноді 300–400 років).

Середньоморозостійкий, тіневитривалий. Росте переважно в другому ярусі під наметом інших порід. Визнаний супутник дуба, так би мовити його „кожух” або „кольчуга”. Залежно від типів лісорослинних умов досягає віку технічної стиглості в 50–65 років. До головних рубок відбирають 40–50-річні деревостани з середньою висотою 25–30 м, діаметром 30–40 м. Запас – 350–400 м3/га. В грабово-дубових насадженнях оптимальний вік рубки визначається за дубом – в 161–170 років. У насадженнях з перевагою бука – в 81–100 років, за максимальним середнім приростом крупномірної деревини. В насадженнях повторної генерації, що підлягають реконструкції (чистих грабняках) вік рубки визначається за кількісною стиглістю – не вище 40 років.

У кожній лісорослинній зоні існують свої тенденції та традиції господарювання залежно від складу порід і їхнього цільового призначення. Так, якщо господарство орієнтовано на вирощування дуба, то в молодих змішаних насадженнях необхідно проводити ранні освітлення і прочистки. Такі рубки догляду виконуються за якісними ознаками – залишаються найкращі дерева головних порід.

Донедавна  грабових лісів в Україні було 200 тис. га з запасом 21,9 млн. м3 (Мельник А.С., Журавська Є.І., 1985 р.). Серед твердолистяних порід граб плосідав одне з чільних місць після дуба і бука. У змішаних дібровах та бучинах Карпат граб є найціннішим компонентом при формуванні деревостанів. Однак він потребує особливої уваги. Він добре відновлюється насіннєво і вегетативно. Під наметом грабових дібров завжди є природний різновіковий самосів та підріст (дички) віком 3–7 років і більше. Лісівники користуються цим під час лісокультурних (лісовідновлювальних) робіт.

В розсадниках граб майже не сіють – досить його в лісі. Крім того, він має величезну порослеву (вегетативну) активність і першим заселяє зруби (як і береза). Досить на рік-два лісівникам запізнитися з посадкою – доведеться мати справу з грабом, березою, осикою, вербою. Для реконструкції таких вирубок лісівники змушені прорубувати суцільно вузькі коридори та садити дуб, ясен, бук, ялицю та інші породи, котрих є обмаль. З цієї причини грабу винесено вирок  й занесено до другорядних, малоцінних порід. Хоча свого часу львівські вчені  М.М.Горшенін та С.В.Шевченок (1954 р.) дослідили , що порослевий граб у дібровних типах росте швидше від дуба на 20–25 років, а потім відстає, й залишається у другому ярусі. А якщо ввести в культуру насіннєвий граб, то він навіть з перших років сусідства  не пригнічує дуба. Досить ввести швидкорослі породи – і справа вирішена.

Щоб сформувати насадження потрібного складу, спершу варто визначитися щодо конкурентоспроможності та біоекології змішуваних порід. Робити це треба своєчасно, бо дуже прикро виправляти помилки попередників. У лісівництві на це, як і в суспільстві, інколи марнуються десятиріччя. Нарікати на дерева не варто. До речі, не всі знають, що в горах граб не росте вище 600-метрової межі. Добре себе він почуває на вапняках. Анемофіл. Успішно запилюється вітром та комахами. Плоди – крилаті горішки, овально-яйцевидні, бурі, дерев’янисті. Плодоносить щороку, рясно – на 1 кг припадає 25 тис. горішків. Плоди дозрівають восени і висять на дереві до морозів та буревіїв. Потім крилатки летять куди заманеться.

А тепер кілька слів про переваги й недоліки граба. Горішки – їстівні. Їх полюбляють птахи та миші. Живі дерева мало хворіють (опеньок, трутовик). Зрубана сира деревина швидко гниє. Проте висушена, як кажуть, і дуба переживе. З деревини граба виробляють кряжі пиловочні, шпон для струганої та клеєної фанери, паркет, гнуті та корпусні меблі, музичні інструменти, човники, підшипники, різноманітні токарні та столярні вироби.

У сільському будівництві граб використовується як стропила, стовпи, сумаки (короткі плахи), допоміжні споруди. Міцність і твердість деревини вражає. Чи ви рубали грабові дрова? Спробуйте!

А ще... спробуйте загвинтити в граба шруби та забити гвіздки. Міцність деревини поєднується з гнучкістю та еластичністю. Вона має хвилеподібні, дуже в’язкі та тверді, мов залізо, річні шари. Міцність при розтягуванні уздовж – 1890 кг/см2 ( у бука – 1230 кг/см2), упоперек  – 767 кг/см2 (у дуба – 675 кг/см2), спротив статичному згину – 1134 кг/см2 ( у дуба – 1075 кг/см2).

У хімічній промисловості використання грабової деревини – необмежене. Це і целюлозно-паперова сировина, і оцет, і спирт, і розчинні смоли, і дубильний екстракт, і фарби. З горішків витискають ефірні масла (олію). Стиглі та пристигаючі насадження – майбутній лісосічний фонд, спершу відводять лісохімікам з метою отримання грабового соку – чудової технічної сировини.  За даними В.П.Рябчука та Ю.Ф.Осипенка, з 1 кг грабового сиропу можна отримати 214 г безводного спирту, що нічим не різниться від спирту отриманого з зерна. Сік містить в собі калій, кальцій, цукри.

Донедавна ми ґаздували в грабняках зовсім не так, як треба – складали тонкомір та гілля в вали, оберемки та купи і... палили. Коментарі зайві. Потім, нарешті, прозріли й почали вводити в культури інших цінних порід. З’ясувалося, що виростити сіянці граба в розсаднику нелегко. Насіння потребує довготривалої стратифікації (150–160 днів). Тому ліпше його висівати негайно свіжого збору у вересні–жовтні. Схеми культур різні. Наприклад, на Львівщині в сосново-дубових культурах між рядами головних порід  вводиться граб як „буфер”.

Набуто чималий досвід у зеленому будівництві – тут грабом цікавляться здавна. Згадайте сформовані живі стіни у Стрийському парку у Львові. Спеціалісти виплекали різні декоративні форми граба – пірамідальну, колоноподібну, плакучу, пурпуролистову та інші. Дендрологи і ботаніки-селекціонери вважають, що граб з роду березових ще не відкрив нам всіх своїх таємниць і ним варто займатися.

За матерілами Всеукраїнської галузевої газети "Деревообробник"